Цього року на цю неділю випадає свято св. Михаїла архангела, і богослужіння буде на його честь (так в класичному чині; хоча певне і в новому чині в Києві можуть надати перевагу покровителеві міста, тут я не в курсі). Проте й молитви неділі в класичному чині читаються, і я тут сконцентруюся на них.
Далі це чисто технічний пост про переклад, а єдина інформативна частина тут – це останній абзац про секрету. А роздуми про колекту можна почитати, наприклад, тут.
Колекта
Tua nos, quǽsumus, Dómine, grátia semper et prævéniat et sequátur: ac bonis opéribus iúgiter præstet esse inténtos.
Per Dominum nostrum Iesum Christum, Filium tuum: qui tecum vivit et regnat in unitate Spiritus Sancti Deus, per omnia saecula saeculorum.
Благодать Твоя, молимо Тебе, Господи, нехай повсякчас передує нам та слідує за нами, а також подасть нам постійно бути охочим до благих діл.
Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні.
Слово inténtos викликало в мене деякі сумніви при перекладі. Слов’янський переклад цієї колекти в цьому місці вживає “внимательным“, і це в принципі передає сенс латинського слова. Український переклад бере дещо іншу етимологію, і через інтенцію як намір перекладає це слово зворотом “хотіти творити”. Я спочатку спробував знайти середню версію: бути зосередженими на благих ділах, але все ж зупинився на більш звичній етимології.
Секрета
Munda nos, quǽsumus, Dómine, sacrifícii præséntis efféctu: et pérfice miserátus in nobis; ut eius mereámur esse partícipes.
Очисти нас, просимо Тебе, Господи, звершенням цієї Жертви, і в милості Твоїй вчини в нас, аби ми удостоїлися стати Її причасниками.
Слово effectus має значення і власне самої дії, і наслідку цієї дії. Я вагався між “дією цієї Жертви” та, відповідно, “звершенням“, і вибрав останнє, орієнтуючись на слов’янський переклад.
Іншим питанням було те, як передати pérfice in nobis. Я хотів вжити “в милості Твоїй дій в нас так, аби ми…“, але згадав, що сам не люблю, коли замість перекладу мені дають інтерпретацію, і лишив буквально. Ще була спокуса взяти просто “в милості Твоїй зроби нас її причасниками“, пропускаючи весь цей зворот.
Якщо ви в цей момент думаєте про те, що це дещо дивна молитва, бо ніби щоб стати причасником цієї жертви, достатньо просто підійти до Причастя, то – таки ні. Святий Тома, розкриваючи думку цієї та подібних молитов, просить в своїй молитві перед Причастям : “Вчини, прошу, щоб я прийняв не тільки зовнішній знак таїнства Господнього Тіла і Крові, але його істоту та міць“. Трохи детальніше можна подивитися в його Сумі теології: це третя частина, трактат про Таїнства, питання 80.
Запричасна молитва
Purífica, quǽsumus, Dómine, mentes nostras benígnus, et rénova cœléstibus sacraméntis: ut consequénter et córporum præsens páriter et futúrum capiámus auxílium.
Очисти, просимо Тебе, благий Господи, наш розум, та онови небесними Таїнствами, щоб ми внаслідок цього прийняли водночас і теперішню, і майбутню допомогу для тіла.
Я тут трохи думав про останню частину, але лишив отак, бо плоть буде і в майбутньому воскресінні.
Слова молитви 