Цього року у нас є вибір: святкувати неділю зі спомином святого Франциска (він займає важливе місце в домініканському обряді, тож його спомин звершується навіть в неділю), або святкувати урочистість Пресвятої Діви Цариці Розарію зі спомином тої-таки неділі. На жаль, за Йоана 23го ввели суворі обмеження на кількість споминів, тож святий Франциск, який тут стоїть на третьому місці за важливістю, не проходить бар’єр.
Сам же вибір з’являється через таке явище як “зовнішня урочистість”: дозвіл служити Месу популярного свята не лише в сам день, але й в неділю. Оскільки навряд чи десь є вірні, які мають особливу побожність до 18 неділі після П’ятдесятниці, і майже всюди точно є хтось, хто любить молитися Розарій, або просто радіє можливості відсвяткувати ще одне марійне свято, як правило вибір падає саме на нього.
Тексти Меси на цю неділю можна знайти тут:
Зверніть увагу, як марійна колекта відображає три набори тайн: життя (радісні), смерть (скорботні) та воскресіння (славні) Христа, нагадуючи, що вервиця це не про повторення “Радуйся”, а про роздуми над тайнами. Світлі тут не згадуються, бо колекту склали раніше, ніж їх ввели. Те ж помітно в секреті свята.
Deus, cujus Unigénitus per vitam, mortem et resurrectiónem suam nobis salútis ætérnæ praemia comparávit: concéde, quæsumus; ut, hæc mystéria sacratíssimo beátæ Maríæ Vírginis Rosário recoléntes, et imitémur, quod cóntinent, et quod promíttunt, assequámur. Per eundem Dominum nostrum Iesum Christum, Filium tuum: qui tecum vivit et regnat in unitate Spiritus Sancti Deus, per omnia saecula saeculorum.
Боже, Чий Єдинородний Син життям, смертю й воскресінням Своїм здобув для нас дар вічного спасіння; подай, просимо, щоб згадуючи про ці тайни в пресвятім Розарії блаженної Діви Марії, ми наслідували тому, що вони містять, і отримали те, що вони обіцяють. Через того ж Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні.
Секрета ж неділі називає Таїнство Євхаристії зрозумілим сучасному читачу словом commércia, яке я переклав як “обмін”. Тим, хто знайомий з богослужіннями різдвяного циклу, це нагадує антифон “O admirabile commercium”, “О предивний обмін”, в якому парафразується ідея про те, що “Бог став Людиною, аби людина стала богом”, що недалеко й від сенсу сьогоднішньої молитви. При цьому фразу перед кінцевим проханням тут можна зрозуміти двояко: “пізнали Твою істину” або “пізнали, що Ти вірний” (її вибирає слов’янський переклад). Все ж, слова про єдине найвище божество натякають на те, що перший варіант з його інтелектуалізмом доречніше.
І останнє: всім відоме слово mores, яке завжди викликає в мене сумніви українською: “звичаї”? – це скоріш про культуру в середньому, а не про кожну людину; “поведінка”? – це мені здається словом з молодшої школи; “характер”- надто технічно. Доводиться обрати “спосіб життя”, але зі скрипом серця.
Deus, qui nos, per huius sacrifícii veneránda commércia, uníus summæ divinitátis partícipes éfficis: præsta, quǽsumus; ut, sicut tuam cognóscimus veritátem, sic eam dignis móribus assequámur.
Per Dominum nostrum Iesum Christum, Filium tuum: qui tecum vivit et regnat in unitate Spiritus Sancti Deus, per omnia saecula saeculorum.
Боже, Ти робиш нас причасниками єдиного найвеличнішого Божественного єства через досточтимий обмін цієї жертви: просимо Тебе, даруй, щоб як ми пізнали Твою істину, так і слідували їй гідним способом життя.
Через Господа нашого Ісуса Христа, Сина Твого, Котрий з Тобою живе і царює в єдності Святого Духа, Бог, на віки вічні.
Слова молитви 