Інтроїт (текст вище) взято з 138 псалма (за традиційною християнською нумерацією): вірші 17 та 1-2. Я тут вірш 17 переклав сам, бо всі доступні мені українські переклади дають масоретську, а не християнську інтерпретацію тексту. Крім, звичайно ж, о. Турконяка – але саме цей вірш у нього мені здається перекладеним недостатньо зрозуміло для широкого загалу. Вірші 1-2 я взяв у о. Турконяка, змінивши пару букв (про це нижче).

Чим гарно співати ці всі традиційні антифони на Месах – тим, що вони дають краще розуміння Писання. Тут контекст святкування пам’яті апостола прояснює те, про яких друзів та про які володіння йде мова.

З іншого боку, вірш 1-2, “Господи, Ти мене випробував…” – це текст, який найперше асоціюється з богослужінням Пасхи. А в Месу апостола він попав в якомусь сенсі випадково: в давнину тут співали довший фрагмент цього псалма, який скоротився до перших віршів. Але навіть попри таку випадковість він нагадує про центральну тему проповіді апостолів: воскресіння Христове. Тому я взяв переклад в тому вигляді, в якому ми використовували його на Пасху.

Градуал та алілуя

Градуал взято з 44 псалма, деякі вірші якого християни здавна розуміли як згадку про апостолів та єпископів, князів Церкви. При чому сам псалом – це весільна пісня, звідки теми про покидання батьків та народження дітей. В християнському контексті він є піснею про вічну любов Христа і Церкви, яка покидає своїх ідолопоклонних батьків та стає багатодітною матір’ю вірних. У випадку апостола Андрія на перший план виступає ще один сенс цих слів: він буквально покинув батька заради Христа, і як проповідник “народив” (за виразом ап. Павла) в Ньому багато дітей. І саме тому саме в цей день люди всієї землі прославляють його цією піснею. Переклад взято з Куліша-Пулюя, де я використав сучасну орфографію.

Алілуя тут відсилає не до якогось конкретного місця Писання, але до дуже поширеної метафори: приємні аромати позначають благі діла.

Меса – в каплиці Інституту св. Томи в Києві о 19:00.