З одного боку, продовжується місяць молитов за померлих, з іншого – наближається останній тиждень літургійного року з його акцентом на Страшному Суді. Ідеальний час для цієї секвенції!
Для тих, хто читає з телефона, переклад йтиме після оригіналу.
1. Dies iræ, dies illa
Solvet sæclum in favílla:
Teste David cum Sibýlla.
2. Quantus tremor est futúrus,
Quando iudex est ventúrus,
Cuncta stricte discussúrus!
3. Tuba mirum spargens sonum
Per sepúlcra regiónum,
Coget omnes ante thronum.
4. Mors stupébit et natúra,
Cum resúrget creatúra,
Iudicánti responsúra.
5. Liber scriptus proferétur,
In quo totum continétur,
Unde mundus iudicétur.
6. Iudex ergo cum sedébit,
Quidquid latet, apparébit:
Nil multum remanébit.
7. Quid sum miser tunc dictúrus?
Quem patrónum rogatúrus,
Cum vix iustus sit secúrus?
8. Rex treméndæ maiestátis,
Qui salvándos salvas gratis,
Salva me, fons pietátis.
9. Recordáre, Iesu pie,
Quod sum causa tuæ viæ:
Ne me perdas illa die.
10. Quærens me, sedísti lassus:
Redemísti Crucem passus:
Tantus labor non sit cassus.
11. Iuste iudex ultiónis,
Donum fac remissiónis
Ante diem ratiónis.
12. Ingemísco, tamquam reus:
Culpa rubet vultus meus:
Supplicánti parce, Deus.
13. Qui Maríam absolvísti,
Et latrónem exaudísti,
Mihi quoque spem dedísti.
14. Preces meæ non sunt dignæ:
Sed tu bonus fac benígne,
Ne perénni cremer igne.
15. Inter oves locum præsta,
Et ab hœdis me sequéstra,
Státuens in parte dextra.
16. Confutátis maledíctis,
Flammis ácribus addíctis:
Voca me cum benedíctis.
17. Oro supplex et acclínis,
Cor contrítum quasi cinis:
Gere curam mei finis.
18. Lacrimósa dies illa,
Qua resúrget ex favílla
Iudicándus homo reus.
Huic ergo parce, Deus:
19. Pie Iesu Dómine,
Dona eis réquiem.
Amen.
Гніву день уже надходить
Що кінець землі сотворить:
Так Давид й віщунка мовлять.
Як тремтітиме творіння,
Що його діла помильні
Судить Судія первинний!
Як труба чудесно грає,
Двері гробів відкриває,
До престолу всіх збирає!
Смерті час прийшов мовчати:
Час землі від сну вставати
Щоб Судді відповідати.
Книгу писану являють,
Всі земні діла читають,
Світ за нею осуждають.
На престол Суддя сідає,
Всяку тайну відкриває:
За діла всім воздаває.
Як, нещасний, оправдаюсь?
Якщо й праведні благають,
То до кого ж я звертаюсь?
Царю величі страшної,
Що спасаєш в добрій волі,
Порятуй мене, о добрий!
О Ісусе милосердний,
Лиш тобою я спасенний,
Пригадай це в день буремний.
Ти шукав мене, розбитий,
На Хресті дав кров пролити:
Жертви плід не дай згубити!
Ти, що кари накладаєш,
Ти провини відпускаєш:
Відпусти ж мої, благаю!
День наблизився розплати,
Час із соромом ридати,
Всі гріхи ісповідати.
Ти пробачив Магдалині,
Ти з убивці зняв всі вини:
Дай мені надію нині.
Молитви мої негідні;
Лише Ти, благий, є в силі,
Від вогню мене помилуй.
До отари причисливши,
Не рахуй мене з козлищем,
По правиці посадивши.
Поразивши осужденних,
На страждання приреченних,
Клич мене серед блаженних.
Тож, склонившись, я благаю,
серце в попіл сокрушаю:
Смерть свою тобі вручаю.
Плачу день уже надходить,
Коли з праху плоть ісходить,
І для суду воскресає.
Боже, змилуйся, благаю.
Господи, Ісус благий,
Дай їм Твій блаженний мир.
Амінь.
Автором перекладу є Антон Герасименко.
Загадкова віщунка з першої строфи – це одна з античних сивіл, тобто пророчиць греко-римського світу. В їх словах ранні християни знаходили пророкування як приходу Спасителя, так і вказівки на Страшний Суд (який, до речі, дещо контрастує з уявленнями греко-римської міфології).
В третій строфі чудесний звук труби взято з 1 Тес. 4, 16, подібно як книга з п’ятої строфи відсилає до Одкр. 20, 11-15.
Дев’ята строфа нагадує нам про Хресну дорогу Ісуса: sum cause tuae viae. В перекладі це передано стисло: “Тобою спасенний”.
В десятій, “Ти шукав мене, розбитий” – “Quærens me, sedísti lassus” – це посилання на Йн. 4, 6, коли “натомився з дороги Ісус, тож і присів біля криниці”. Принаймні, мені так здається)
В 13 строфі дано два приклади милості Ісуса до тих хто кається: прощення жінки-грішниці та прощення розбійника на Хресті. В новому чині її відредаговано так, щоб не згадувати на ім’я Марію-Магдалину.
Ну і розподіл останніх шести стрічок на строфи відрізняється в різних джерелах. Я вибрав такий без особливих причин. Дві останні стрічки в новому чині прибрали, щоб помістити секвенцію поза контекстом молитов за померлих.
Вжиток
В традиційному римському обряді цю секвенцію виконують на Месах за померлих. В новому чині вона, в дещо урізаному та видозміненому вигляді, виконується в якості гімнів (так, у множині) Літургії Годин останнього тижня літургійного року.
Переклад Антона Герасименко, який мені випала честь публікувати, є чи не першим свого роду. В сенсі, що інших віршованих перекладів цього твору українською ні мені, ні Літургійній комісії РКЦ в Україні не відомо. Для порівняння, Католицька Енциклопедія 1913 року пише про 234 переклади англійською.
ОНОВЛЕННЯ: в коментарях поділилися перекладом Івана Смаженка, якому належиить хронологічна першість, тож тепер нам відомо про дві українські версії цієї секвенції.
На завершення – два відео: обробки цього твору Моцартом та Верді. Ви явно чули цю музику – тепер, може, поглянете на неї новими очима:
Слова молитви 
Наскільки мені відомо, хронологічно перший поетичний український переклад “Dies irae” (від 27.12.18) належить мені –> http://virchi.pp.net.ua/publ/158-1-0-25290
З повагою, Іван Смаженко.
ПодобаєтьсяВподобано 1 особа
Приємно про це дізнатся !
ПодобаєтьсяПодобається